проймати

-а́ю, -а́єш, недок., пройня́ти, пройму́, про́ймеш, док., перех. і без додатка.

1) Робити в чомусь отвір, наскрізну рану (перев. гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Проникати, проходити крізь що-небудь (про проміння світла). || перен. Поширюючись у просторі, проходячи крізь щось, насичувати, сповнювати собою (про запахи, звуки і т. ін.). || перен. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, помічаючи, відзначаючи щось (про людину); пронизувати когось (про очі, погляд і т. ін.). || перен. Виникати, з'являтися раптово у свідомості, заволодіваючи ким-, чим-небудь (про думки, здогади і т. ін.).

2) тільки 3 ос., перен. Своєю дією, своїм впливом викликати у кого-небудь певні фізичні відчуття (звичайно про вітер, холод і т. ін.). || безос. || Раптово ударяючи, миттю проходити по тілу (про електричний струм). || перев. док. Пронизуючи, охолоджуючи тіло людини, викликати хворобливу реакцію. || Охоплювати (про біль).

3) перен. Впливати на когось, справляючи певне враження, глибоко зворушуючи. || Опановувати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій, фізичний стан людини). || чим, рідко. Викликати, пробуджувати яке-небудь почуття. || перев. недок., рідко. Виявлятися в чомусь (про почуття).

••

Дріж пройма́є кого, що — про охоплення людського тіла або його частин судорожним тремтінням (від холоду, переляку, хвилювання і т. ін.).

Моро́з пройма́є — про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін.

Пройма́ти до мо́зку кісто́к — повністю опановувати свідомість.

4) перев. недок., перен. Сповнювати собою що-небудь, становити основну особливість чогось.