проймати

проймати
-а́ю, -а́єш, недок., пройня́ти, пройму́, про́ймеш, док., перех. і без додатка.
1) Робити в чомусь отвір, наскрізну рану (перев. гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Проникати, проходити крізь що-небудь (про проміння світла). || перен. Поширюючись у просторі, проходячи крізь щось, насичувати, сповнювати собою (про запахи, звуки і т. ін.). || перен. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, помічаючи, відзначаючи щось (про людину); пронизувати когось (про очі, погляд і т. ін.). || перен. Виникати, з'являтися раптово у свідомості, заволодіваючи ким-, чим-небудь (про думки, здогади і т. ін.).
2) тільки 3 ос., перен. Своєю дією, своїм впливом викликати у кого-небудь певні фізичні відчуття (звичайно про вітер, холод і т. ін.). || безос. || Раптово ударяючи, миттю проходити по тілу (про електричний струм). || перев. док. Пронизуючи, охолоджуючи тіло людини, викликати хворобливу реакцію. || Охоплювати (про біль).
3) перен. Впливати на когось, справляючи певне враження, глибоко зворушуючи. || Опановувати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій, фізичний стан людини). || чим, рідко. Викликати, пробуджувати яке-небудь почуття. || перев. недок., рідко. Виявлятися в чомусь (про почуття).
••

Дріж пройма́є кого, що — про охоплення людського тіла або його частин судорожним тремтінням (від холоду, переляку, хвилювання і т. ін.).

Моро́з пройма́є — про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін.

Пройма́ти до мо́зку кісто́к — повністю опановувати свідомість.

4) перев. недок., перен. Сповнювати собою що-небудь, становити основну особливість чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "проймати" в других словарях:

  • проймати — I = пройняти (кого про вітер, холод тощо своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), дошкуляти, дошкулювати, дошкулити (кому), пробирати, пробрати, пронизувати, пронизати, прошивати, прошити, припікати …   Словник синонімів української мови

  • проймати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пронизувати — ую, уєш, недок., прониза/ти, ижу/, и/жеш, док., перех. 1) Робити в чому небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розділяти, розсікати (повітря, воду і т. ін.). || тільки 3 ос. Миттєво… …   Український тлумачний словник

  • відволожувати — ую, уєш, недок., відволо/жити, жу, жиш, док., перех. Робити вологим, вогким, проймати рідиною. || безос …   Український тлумачний словник

  • вкладати — I (уклада/ти), а/ю, а/єш, недок., вкла/сти (укла/сти), вкладу/, вкладе/ш, док., перех., у що. 1) Класти в середину чого небудь. •• Вклада/ти ду/шу в що робити що небудь з любов ю, з натхненням. 2) перен. Надавати чому небудь певної форми, вигляду …   Український тлумачний словник

  • заповнювати — юю, юєш, і заповня/ти, я/ю, я/єш, недок., запо/внити, ню, ниш, док., перех. 1) чим. Накладаючи, насипаючи, наливаючи, вміщаючи що небудь, робити повним, цілком займати щось. || Займати собою весь простір, все місце. || Вкривати записами сторінку …   Український тлумачний словник

  • звівати — а/ю, а/єш і зві/ювати, юю, юєш, недок., зві/яти, зві/ю, зві/єш, док. 1) перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що небудь. || Здувати, струшувати вітром що небудь. || Вітром очищати зерно від полови і т. ін. 2) тільки 3 ос., перех.… …   Український тлумачний словник

  • здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… …   Український тлумачний словник

  • знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… …   Український тлумачний словник

  • зносити — I зн осити зно/шу, зно/сиш, недок., знести/, су/, се/ш; мин. ч. зніс, знесла/, знесло/; док., перех. 1) Приносити з різних місць в одне, збирати докупи. 2) Несучи, спускати, доставляти зверху вниз. 3) Зрушувати, зривати з місця, переміщати,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»